Сироваткова терапія - це лікування, яке включає введення сироватки, продукту на основі крові, що містить антитіла, для лікування різних захворювань і захворювань. Сироваткова терапія використовувалася для лікування інфекційних захворювань більше століття та сприяла порятунку незліченних життів. У цій статті ми розглянемо історію, науку та застосування сироваткової терапії.
Історія сироваткової терапії почалася в 19 столітті, коли два вчених, Еміль фон Берінг і Шибасабуро Китасато, виявили, що тварини, які пережили деякі інфекційні захворювання, що містять речовини в крові, які можуть захистити інших тварин від того ж захворювання. Він сходить до кінця століття. Вони назвали ці речовини “антитоксинами" і виявили, що вони можуть передаватися від однієї тварини до іншої через сироватку.
Робота Берінга і Китасато призвела до розробки сироваткової терапії, яка включала введення пацієнтам сироватки від тварин, видужуючих від того ж захворювання. Перше успішне застосування сироваткової терапії було при лікуванні дифтерії, бактеріальної інфекції, що вражає горло і легені. Сироваткова терапія швидко стала стандартним методом лікування інфекційних захворювань, таких як правець, пневмонія і менінгіт.
Основним принципом сироваткової терапії є забезпечення пацієнта антитілами, здатними нейтралізувати інфекційний агент. Антитіла - це білки, які виробляються імунною системою у відповідь на інфекцію. Він розпізнає і зв'язується зі специфічними молекулами на поверхні інфекційного агента, такого як вірус або бактерія, і позначає їх для знищення імунною системою. Коли імунна система виробляє антитіла до певного інфекційного агента, вона формує пам'ять про це агента, яка може зберігатися роками або навіть на все життя, забезпечуючи тривалий захист від майбутніх інфекцій.
Сироваткова терапія працює, надаючи пацієнтові попередньо сформовані антитіла, які можуть швидко нейтралізувати інфекційний агент, перш ніж він завдасть подальшої шкоди. Сироватку збирають у тварин, вакцинованих тим же інфекційним агентом, зазвичай у коней. Імунна система тварин виробляє велику кількість антитіл до інфекційного агента, які потім збираються і очищаються з їх крові.
Потім очищену сироватку вводять пацієнту внутрішньовенно або внутрішньом'язово в залежності від конкретного захворювання, яке лікується. Антитіла в сироватці зв'язуються з інфекційним агентом і запобігають його розмноження і поширення, даючи імунної системи пацієнта час для вироблення власної відповіді. Антитіла в сироватці також допомагають нейтралізувати будь-токсин, що виробляється інфекційним агентом, зменшуючи тяжкість симптомів у пацієнта.
Одним з основних переваг сироваткової терапії є те, що вона може забезпечити швидку та ефективну захист від інфекційних захворювань, особливо в тих випадках, коли немає ефективної вакцини або пацієнт не може викликати імунну відповідь з-за ослабленою імунною системи. Сироваткова терапія успішно використовувалася для лікування широкого спектру інфекційних захворювань, включаючи сказ, ботулізм, укуси змій та вірус Ебола.
Однак сироваткова терапія також має свої обмеження. Однією з основних проблем є можливість побічних реакцій на сироватку, особливо у пацієнтів, які раніше піддавалися впливу тієї ж сироватки або у яких в анамнезі була алергія. Ще одна проблема - обмежена доступність сироватки, яку може бути складно і дорого виробляти у великих кількостях.
Щоб усунути ці обмеження, дослідники розробили нові методи виробництва сироватки, такі як використання генетично модифікованих рослин або тварин для виробництва великих кількостей специфічних антитіл. Вони розробили нові методи очищення і тестування сироватки, щоб мінімізувати ризик побічних реакцій.
Крім використання при інфекційних захворюваннях, сироваткова терапія також використовувалася для лікування інших захворювань, таких як аутоімунні захворювання і рак. У цих випадках сироватка містить антитіла, які націлені на певні клітини або молекули, що беруть участь в процесі захворювання в організмі. Наприклад, сироватка від пацієнтів з ревматоїдним артритом містить антитіла, які націлені на білок, званий ревматоїдним фактором, який знаходиться в суглобах пацієнтів з цим захворюванням. Коли сироватку вводять пацієнтам з ревматоїдним артритом, антитіла допомагають зменшити запалення і пошкодження суглобів.